Інститут народознавства НАН України

Відділ Соціальної Антропології

Березень 14th, 2017

Академічна (не)сумлінність: американський досвід і українські перспективи

14 березня 2017 р. у Відділі соціальної антропології Інституту народознавства НАН України відбулася зустріч з Дженіфер Дікінсон (Jennifer Dickinson), професоркою Департаменту антропології Державного університету Вермонту (США) та директоркою Центру викладання і навчання цього ж університету.

Дослідниця спеціалізується у ділянці лінгвістичної антропології, економічної антропології, музейної антропології, а також вивчає зв’язок між мовою, культурою і їжею; її сучасне дослідження – про культурні аспекти передачі смислів у мові жестів (мови людей з вадами голосових зв’язок та слуху), викладає курси з антропології гумору, усної історії та ін.

 1 

Під час зустрічі відбулася важлива розмова на болючу для українських дослідників тему – обговорювали проблему академічної (не)сумлінності. Проф. Дікінсон розповіла про американський досвід та підходи до цього питання. Важливо, що процес акредитації будь-якого американського університету включає вимогу, щоб у правилах та регламентах ВНЗ було чітко прописано політику щодо наукової сумлінності (як норму, як непорушні принципи навчання і дослідницької праці), а ще – чіткі заходи і процедури покарання за їх порушення.

Проблема академічної (не)сумлінності охоплює чотири типи різних порушень: плагіат (використання чужого доробку без належного зазначення авторства), неприйнятну/недопустиму співпрацю (залучення сторонніх осіб для виконання завдань/робіт), шахрайство (списування, викрадення завдань, тощо) та фальсифікацію даних. Відповідно, для кожного типу порушень розробляють і застосовують різні процедури на випадок виявленого факту.

 2 

Щоб принципи академічної сумлінності були належно засвоєні студентами, університет розробляє спеціальні навчальні курси та різні методики навчання основ академічного письма. Для студентів, що виявили академічну несумлінність, санкції можуть різнитися – від анулювання оцінки за іспит чи за ціний курс, часом із занесенням відповідної інформації у виписку до диплому – і аж до відрахування з університету. Для науковців, упійманих на порушенні цих принципів, також існують покарання різного рівня, суворість яких залежить від багатьох чинників: від типу і масштабів порушень, від особи і статусу ученого, від інтересів університету тощо. Найважливіше, що такі питання, зазвичай, вирішують у межах конкретного університету за допомогою спеціального службового розслідування відповідною комісією. Подібно ж, санкції, щодо несумлінного вченого можуть застосовувати професійні асоціації (наприклад, виключення зі спілки) та/або наукові видання (фахові журнали). До судових розглядів справа доходить вкрай рідко, натомість наукова спільнота сама слідкує за дотриманням принципів академічної сумлінності та карає порушників, культивуючи відповідні професійні етичні стандарти. Проте, як зазсвідчила проф. Дікінсон, випадки несумлінності трапляються доволі часто і далеко не завжди порушники зазнають адекватних санкцій.

 3 

Присутні на зустрічі спіробітники/ці Відділу поділилися власними міркуваннями про цю проблему, виходячи з українських реалій – правової неврегульованості цих питань, неефективності механізмів, які мали б запобігати плагіату (зокрема, при захисті дисертацій), недосконалості законодавства та непропрацьованості процедур, які належало б застосовувати у випадку виявлення фактів несумлінності. Відтак, в абсолютній більшості випадків навіть відомі справи, що набули суспільного резонансу, залишаються безкарними.

Після тривалого і зацікавленного обговорення можливостей вирішення проблеми, присутні зійшлися на думці про необхідність розробки принципів академічної сумлінності самими науковцями, які вважають цю проблему нагальною. З тим, щоб поступово запроваджувати такі практики на рівні окремих професійних спільнот (відділів, інституцій, асоціацій) з подальшою перспективою поширення цього досвіду далі, на загальноукраїнський рівень.

 4 

На завершення зустрічі керівник відділу Ігор Марков подарував проф. Дікінсон спеціальне тематичне число “Народознавчих зошитів” (№6, 2015), присвячене соціальній антропології.

 

огляд підготувала Оксана Кісь
фотографії – Світлини Одинець та Петра Чорнія

Напишіть відгук