Інститут народознавства НАН України

Відділ Соціальної Антропології

Лютий 20th, 2016

У Львові презентували “Народознавчі зошити”, присвячені соціальній антропології

16 лютого 2016 р. на Вченій раді Інституту народознавства НАН України відбулася презентація тематичного числа “Народознавчих зошитів”, підготовленого Відділом соціальної антропології.

Журнал видано для сприяння інституціоналізації цієї дисципліни в Україні. До номеру увійшли тексти 24 авторів – антропологів, етнологів, істориків, соціологів – з України, Швеції, Польщі, Німеччини та Фінляндії. Спеціально для цього випуску було перекладено чотири наукові статті з іноземних мов, зокрема, розвідка з теорії транснаціоналізму, яка вперше опублікована в Україні.

Під час презентації Ігор Марков, керівник Відділу соціальної антропології та один з редакторів номеру наголосив, що особливою рисою інституціоналізації соціальної антропології в Україні є те, що вона відбувається уже не в міждисциплінарний, а в постдисциплінарний період розвитку науки (Дж. Уррі), коли раніше укладені поділи та межі наук і дисциплін втратили свою чинність.

Структуру номера складають три тематичні розділи: теорії та концепти (в якому розглядаються его-ідентичність, транснаціональний соціальний простір, соціодинаміка, етнічність, комунітаризація релігійного життя,  повсякденність); методології та методи (усна історія, візуальні методи, кількісні методи, дискурс-аналіз) та емпіричні дослідження  (дослідження міграцій, транснаціональної пам’яті та відносин праці).

У журналі представлена стаття Мустафи Аксакала (Білефельдський університет, Німеччина), де він показує як працює транснаціоналізм у мігрантських середовищах Мексики – США. Теоретична розвідка дослідниці Піркко Пітткенен (Університет Тампере, Фінляндія) зосереджена на феномені міжкультурної освітньої компетентності. Оксана Кісь подала широкий огляд методологічних дискусій щодо феміністських вимірів усної жіночої історії, а Елеонора Нарвселіус (Лундський університет, Швеція) представила результати досліджень трансформації мультикультурної спадщини в Кракові, Вроцлаві, Чернівцях та Львові. Руслан Савчинський (Львівський університет) та Ігор Марков запропонували свої підходи до теорії соціодинаміки. Останній також поділився своїми розвідками про дослідження впливу міграцій на трансформації етнічності. Петро Чорній проаналізував основні концепції та наукові підходи, які пояснюють феномен етнічності, а також те, як він впливає на сприйняття й розуміння соціальної реальності. Осмислення нових методів у дослідженні релігійного простору представила Оксана Іванкова-Стецюк.

До номеру також увійшли дослідження епістемології сороміцького фольклору (Марія Маєрчик), історико-антропологічних студій повсякденності (Оксана Годованська), використання етно/фотографії (Олександр Прігарін та Вікторія Дмитрюк, Одеський університет) та кількісних методів в антропології (Данило Судин). Виміри історичних міграцій з Галичини та Волині на Донбас напередодні Другої світової війни представлені у тексті Станіслава Федорчука, а особливості становлення і репрезентації (транс)національної та етнічної ідентичностей українських мігранток в Італії вивчені Світланою Одинець.

Ділянка філософської антропології в номері презентована публікацією відомого філософа, етнолога, лінгвіста Романа Кіся “Окремішнє “Я” і світ смислів”, в якій він, зокрема, осмислює концепт его-ідентичності.

Найближчим часом це тематичне число “Народознавчих зошитів” буде презентоване ширшому загалу науковців та львів’ян.

Усі тексти цього номеру доступні на сайті видання “Народознавчі зошити”

Напишіть відгук