Інститут народознавства НАН України

Відділ Соціальної Антропології

Вересень 29th, 2016

Теорії міграцій

ms-_-29-09-2016-_-foto_aksakal-pdf-%d0%b7%d0%b0%d1%85%d0%b8%d1%89%d0%b5%d0%bd%d0%be-adobe-reader-2016-09-18-13-42-32

29 вересня 2016 р. відбувся міжінституційний Методологічний семінар Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України та Центру міської історії Центрально-Східної Європи на тему: “Теорії міграцій в контексті сучасних людських мобільностей і нових міграційних викликів: іноземні студенти і шукачі притулку в Німеччині”. Доповідачем був д-р Мустафа Аксакал, старший науковий співробітник факультету соціології Білефельдського університету (Німеччина), який під час доповіді представив існуючі економічні підходи та альтернативні методології у міграційних дослідженнях, а також проаналізував нові теорії міграцій, які пояснюють сучасні людські мобільності.

ms-29-09-2016-_-foto-2

Модерував семінар д-р Ігор Марков, керівник відділу соціальної антропології.

У своїй презентації д-р М. Аксакал наголосив, що сьогодні існує низка теорій, які пояснюють причини, процеси і наслідки міжнародної міграції у різний спосіб. Здебільшого, це економічні підходи, згідно з якими найбільш домінантною формою людської мобільності вважається трудова міграція. Проте, впродовж останнього десятиліття, у період т. зв. “міграційної кризи”, а також масових міграцій з глобального Півдня на Північ, стає все більше очевидним той факт, що сучасні мобільності людей не можуть бути вповні пояснені і аналізовані лише з економічної перспективи, і сучасні мобільності – не лише трудові, тобто відбуваються не тільки з метою заробітку. Причини руху людей у теперішньому світі, їхні способи здійснення міграції і розвиток життєвих траєкторій вимагають нових теоретичних підходів та ширшої наукової дискусії.

Перш, ніж перейти до своїх аргументів на доказ цього, доповідач зробив розгорнутий огляд основних міграційних трендів у світі. Він вказав, що станом на 2015 р. у світі було 244 млн. мігрантів, з яких 48% – жінки. У 2014 р., до початку масових потоків біженців до країн Європейського Союзу, серед іммігрантів в ЄС українці входили до першої п’ятірки за кількістю (понад 600 тис. осіб) після турків, мароканців, китайців, індусів. Основними країнами призначення мігрантів у світі є Німеччина, США та Російська Федерація. Середній вік мігрантів у світі сьогодні 29,6 років.

ms-29-09-2016-_-foto-3 

Далі доктор Аксакал побіжно оглянув специфіку розвитку основних міграційних хвиль у світі і закцентував увагу на тому, що сьогодні ми маємо “нову еру” міграції, яка, за прогнозами вчених, відбуватиметься не лише з країн Півдня на Північ, але й з Півночі на Південь. У світі також зростає студентська мобільність: за останні 30 років кількість студентів-іммігрантів у світі збільшилася у майже шість разів, і зараз становить 4,5 млн. осіб. Основними країнами, звідки молодь їде навчатися до ЄС та США, є Китай, Індія й Південна Корея.

Також станом на 2015 р., у світі було понад 65 млн. людей, які були змушені залишити свої домівки не з власної волі. З них приблизно 40 млн. – внутрішньо переміщені особи, тобто в межах кордонів своєї країни походження. Основні країни походження біженців – Сирія, Афганістан і Сомалі.

За соціальними характеристиками, у Німеччині сьогодні найбільше біженців у віці 16-30 років, лише одна третина з них – жінки, і переважно або до 16 років, або після 55-ти.

ms-29-09-2016-_-foto-4

Доповідач також критично оглянув основні міграційні теорії, які існують сьогодні в міграціології, і показав основні прогалини в них, які потребують подальшого розпрацювання вченими. Зокрема, він наголосив, що існуючі підходи не можуть дати відповідь на питання щодо множинних причин еміграції, а також того, як вони пов’язані між собою; незрозуміло як пояснити причини високої динаміки студентської мобільності, теперішні зміни у транснаціональних соціальних просторах та подальшу динаміку впливу біженців і студентів на країни призначення. Важливим залишаються і питання довготермінового впливу міграції на соціальні зміни в обох країнах (призначення і походження), ґендерного і вікового дисбалансу (наприклад, чому до Німеччини мігрує дуже багато молодих чоловіків, а жінки – виключно у літньому віці?), а також чому, наприклад, у деяких країнах майже нема іммігранток-студенток.

Як альтернативні підходи, доповідач запропонував підхід аналізу міграцій через соціальні трансформації в країнах призначення, а також теорію транснаціональних соціальних просторів, запропоновану раніше відомим міграціологом Томасом Файстом.

ms-29-09-2016-_-foto-5

У дискусії після доповіді взяли участь відомий філософ Роман Кісь, Оксана П’ятковська, наукова співробітниця Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою при Львівській Політехніці, Ольга Ровенчак, доцентка кафедри соціології ЛНУ ім. І. Франка, студенти та аспіранти, які займаються міграційними дослідженнями.

 

огляд підготувала Світлана Одинець,
фото- / відео – Петра Чорнія

Відеоматеріали семінару можна переглянути тут

Напишіть відгук