Інститут народознавства НАН України

Відділ Соціальної Антропології

Вересень 29th, 2016

Теорії міграцій

ms-_-29-09-2016-_-foto_aksakal-pdf-%d0%b7%d0%b0%d1%85%d0%b8%d1%89%d0%b5%d0%bd%d0%be-adobe-reader-2016-09-18-13-42-32

29 вересня 2016 р. відбувся міжінституційний Методологічний семінар Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України та Центру міської історії Центрально-Східної Європи на тему: “Теорії міграцій в контексті сучасних людських мобільностей і нових міграційних викликів: іноземні студенти і шукачі притулку в Німеччині”. Доповідачем був д-р Мустафа Аксакал, старший науковий співробітник факультету соціології Білефельдського університету (Німеччина), який під час доповіді представив існуючі економічні підходи та альтернативні методології у міграційних дослідженнях, а також проаналізував нові теорії міграцій, які пояснюють сучасні людські мобільності.

ms-29-09-2016-_-foto-2

Модерував семінар д-р Ігор Марков, керівник відділу соціальної антропології.

У своїй презентації д-р М. Аксакал наголосив, що сьогодні існує низка теорій, які пояснюють причини, процеси і наслідки міжнародної міграції у різний спосіб. Здебільшого, це економічні підходи, згідно з якими найбільш домінантною формою людської мобільності вважається трудова міграція. Проте, впродовж останнього десятиліття, у період т. зв. “міграційної кризи”, а також масових міграцій з глобального Півдня на Північ, стає все більше очевидним той факт, що сучасні мобільності людей не можуть бути вповні пояснені і аналізовані лише з економічної перспективи, і сучасні мобільності – не лише трудові, тобто відбуваються не тільки з метою заробітку. Причини руху людей у теперішньому світі, їхні способи здійснення міграції і розвиток життєвих траєкторій вимагають нових теоретичних підходів та ширшої наукової дискусії.

Перш, ніж перейти до своїх аргументів на доказ цього, доповідач зробив розгорнутий огляд основних міграційних трендів у світі. Він вказав, що станом на 2015 р. у світі було 244 млн. мігрантів, з яких 48% – жінки. У 2014 р., до початку масових потоків біженців до країн Європейського Союзу, серед іммігрантів в ЄС українці входили до першої п’ятірки за кількістю (понад 600 тис. осіб) після турків, мароканців, китайців, індусів. Основними країнами призначення мігрантів у світі є Німеччина, США та Російська Федерація. Середній вік мігрантів у світі сьогодні 29,6 років.

ms-29-09-2016-_-foto-3 

Далі доктор Аксакал побіжно оглянув специфіку розвитку основних міграційних хвиль у світі і закцентував увагу на тому, що сьогодні ми маємо “нову еру” міграції, яка, за прогнозами вчених, відбуватиметься не лише з країн Півдня на Північ, але й з Півночі на Південь. У світі також зростає студентська мобільність: за останні 30 років кількість студентів-іммігрантів у світі збільшилася у майже шість разів, і зараз становить 4,5 млн. осіб. Основними країнами, звідки молодь їде навчатися до ЄС та США, є Китай, Індія й Південна Корея.

Також станом на 2015 р., у світі було понад 65 млн. людей, які були змушені залишити свої домівки не з власної волі. З них приблизно 40 млн. – внутрішньо переміщені особи, тобто в межах кордонів своєї країни походження. Основні країни походження біженців – Сирія, Афганістан і Сомалі.

За соціальними характеристиками, у Німеччині сьогодні найбільше біженців у віці 16-30 років, лише одна третина з них – жінки, і переважно або до 16 років, або після 55-ти.

ms-29-09-2016-_-foto-4

Доповідач також критично оглянув основні міграційні теорії, які існують сьогодні в міграціології, і показав основні прогалини в них, які потребують подальшого розпрацювання вченими. Зокрема, він наголосив, що існуючі підходи не можуть дати відповідь на питання щодо множинних причин еміграції, а також того, як вони пов’язані між собою; незрозуміло як пояснити причини високої динаміки студентської мобільності, теперішні зміни у транснаціональних соціальних просторах та подальшу динаміку впливу біженців і студентів на країни призначення. Важливим залишаються і питання довготермінового впливу міграції на соціальні зміни в обох країнах (призначення і походження), ґендерного і вікового дисбалансу (наприклад, чому до Німеччини мігрує дуже багато молодих чоловіків, а жінки – виключно у літньому віці?), а також чому, наприклад, у деяких країнах майже нема іммігранток-студенток.

Як альтернативні підходи, доповідач запропонував підхід аналізу міграцій через соціальні трансформації в країнах призначення, а також теорію транснаціональних соціальних просторів, запропоновану раніше відомим міграціологом Томасом Файстом.

ms-29-09-2016-_-foto-5

У дискусії після доповіді взяли участь відомий філософ Роман Кісь, Оксана П’ятковська, наукова співробітниця Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою при Львівській Політехніці, Ольга Ровенчак, доцентка кафедри соціології ЛНУ ім. І. Франка, студенти та аспіранти, які займаються міграційними дослідженнями.

 

огляд підготувала Світлана Одинець,
фотографії Петра Чорнія

Відеоматеріали семінару можна переглянути тут

Напишіть відгук