Відділ Соціальної Антропології

Будь ласка, зареєструйтеся на семінар, заповнивши коротку анкету – https://forms.gle/LTzUmEAgHD8UUW8h7
Посилання на подію в zoom ми надішлемо 30 вересня

Доповідач: Данило Судин – кандидат соціологічних наук, науковий співробітник Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, доцент кафедри соціології УКУ. Серед наукових зацікавлень – історична та колективна пам’ять, національна ідентичність, методологія соціологічних досліджень, міграційні студії та історія української соціології.

Анотація виступу:
В дослідженнях історичної пам’яті найчастіше послуговуються якісними методами –інтерв’ю чи аналізом документів. Натомість результати соціологічних опитувань часто інтерпретуються в описовий характер: як співвідношення часток осіб з тими чи іншими уявленнями про минуле. Таким чином маємо справу з протиставленням “зрозуміти vs порахувати”, де перша група методів отримує перевагу як така, що дозволяє краще збагнути, які інтерпретації минулого притаманні людям. А от кількісні дослідження виступають похідними, оскільки просто реєструють поширеність сенсів та смислів, виявлених якісними дослідженнями.

Доповідь Данила Судина пропонує вийти за межі цієї дихотомії. Зокрема, буде показано, як статистичні методи аналізу даних дозволяють виявити різноманіття історичних наративів – на прикладі радянського та українського наративів про минуле. Попри те, що сучасні дослідження пам’яті в Україні трактують їх як взаємовиключні, статистичні методи аналізу дозволяють побачити цілий континуум смислів, де часто радянський та український наративи переплітаються між собою.

Іншою перевагою кількісних методів дослідженням пам’яті є відстежування трендів протягом тривалих проміжків часу. Зокрема, в Україні існує масив досліджень, які дозволяють реєструвати трансформації історичної пам’яті від 1991 р. Проте статистичний аналіз також дозволяє і виявити зміну сенсів. Як приклад буде представлено трансформації ставлення до Сталіна в українському суспільстві протягом 1991–2021 рр. Зокрема, після доволі критичного ставлення на початку 1990-х, українське суспільство почалося рухатися в бік позитивного ставлення до Сталіна наприкінці 1990-х – початку 2000-х: майже 40% опитаних українців вважали його великим вождем в 2002 р. Втім, наприкінці 2000-х знову відновився тренд до негативного ставлення до Сталіна. Втім, чи негативне ставлення кінця 2000-х ідентичне негативному ставленню ранніх 1990-х? Насправді, образ Сталіна як і ставлення до нього змінювалися. Кількісний аналіз дозволяє виявити ці зміни, особливо коли йдеться про лонгітьюдні дослідження.