Наукові інтереси

Жіноча історія, історична антропологія, історія повсякдення у стосунку до Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття

Контактна інформація

Email: ivankacherchovych@gmail.com


Warning: Use of undefined constant social - assumed 'social' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/bxiifcav/social-anthropology.org.ua/wp-content/themes/academix-child/single-team.php on line 132

Іванна Черчович

Наукова співробітниця, кандидатка історичних наук

Інститут Народознавства НАНУ

Біографія

Іванна Черчович – історикиня, наукова співробітниця Відділу соціальної антропології. У 2014 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Жінки в громадському і приватному житті українців Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття". З 2016 р. входить до Української асоціації дослідників жіночої історії. Була гостьовою дослідницею в Інституті Гердера з вивчення історії Центрально-Східної Європи, Марбург, Німеччина (2017), та Німецькому історичному інституті у Варшаві (2019). Авторка курсу вільного вибору “Бути жінкою у Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ століття” в Українському католицькому університеті (2019). 

Статті Авторки

Жити на маргінесі: бідні і вагітні у Львові кінця ХІХ ст. // Народознавчі зошити. 2021, № 1 (157). С. 53-64.

Вдома але без дому: служниці у родинах української інтелігенції Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття // Україна модерна. 25 грудня 2018 [Електронний ресурс]

Емансипаційні ідеї vs консервативні практики: жінки у середовищі української інтелігенції Галичини зламу ХІХ-ХХ століть // Українські жінки в горнилі емансипації / Під загальною редакцією О. Кісь. Харків, 2017. С. 32-51.

Ніколаєнко О.О. Польські жінки Наддніпрянської України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: громадське й приватне життя (І.І.Черчович, Львів) // Український історичний журнал. 2016. Вип. 4 (№529). C.198-201.  (Рецензія)

Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ – початку ХХ століття // Україна модерна. 14 грудня 2015  [Електронний ресурс]

«Не дружися Русин з Полькою – буде суперечка»: до історії змішаних шлюбів у Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ століття // Історичні та культурологічні студії. Львів, 2014-2015. Вип. 6-7. С.  81-88.

Що можуть розповісти розповісти про жінок нотаріальні джерела? Рецензія на монографію Szczepan Kozak. Kobieta na prowincji galicyjskiej w świetle akt notarialnych. Studium historyczno-źródłoznawczy. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2013. – 255 s.:il. (Іванна Черчович) // Історичні та культурологічні студії. Львів, 2014-2015. Вип. 6-7. С.444-446.

Професійна реалізація жінок кінця ХІХ – початку ХХ століття: на прикладі українського суспільства Галичини // Новітня доба. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. С. 7-18.

Джерела до вивчення повсякдення українок в Галичині зламу ХІХ – ХХ ст. // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Львів, 2014. Вип. 8. С. 207-219.

Українки у Львові на початку ХХ століття: у світлі щоденних практик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: історія. Тернопіль, 2013. C. 13-19.

Емансипація жінок в інтерпретаціях національної еліти Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століть // Українознавчий альманах. Київ, 2013. Вип. 14. С. 86-89.

Образ жінки-русинки в русофільській публіцистиці Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття // Галичина. Збірник Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2012. Ч.20-21. С. 121-126. 

Жінки в родинах греко-католицьких священиків у Галичині  другої  половини ХІХ – початку ХХ століття // Історія релігій в Україні. Збірник статей. Львів, 2012. Кн. 1. С. 503-516.

Громадська праця жінок на Гуцульщині зламу ХІХ – ХХ століть // Łemkowie, Bojkowie, Rusini historia, współczesność, kultura materialna i duchowa / Pod red. B. Halczaka, S. Dudry. Tom V. Zielona Góra, 2015.

Ukrainki w Galicji Wschodniej w drugiej połowie ХІХ – na początku ХХ wieku: między tradycyjnymi wartościami rodzinnymi a wyzwaniami emancypacji // Obrazy kobiecości / Pod red. M. Jabłońskiego, B. Koperskiego, J. Falla, W. Pilch, M. Hohenauera. Kraków, 2014. S. 227-243. 

„Zdrowa, niemoralna, bez najmniejszego wykształcenia”: kobiety w sprawach karnych na podstawie dokumentów Sądu Krajowego we Lwowie (druga połowa XIX – początek XX wieku) // Kobieta w Galicji. Nowoczesność i tradycja. Zbiór studiów. Rzeszów, 2016. C. 100–109.

Miłość, obowiązek i zdrada w małżeństwach galicyjskich drugiej połowy XIX w. // Emocje mieszkańców miast na przestrzeni dziejów / Pod red. A. Buczyły, J. Możdżeń, A. Mutrynowskiej. Toruń, 2015. S. 29-42. 

Społeczna wizja życia codziennego kobiety Ukrainki we Lwowie na przełomie XIX i XX wieku // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów miasta / Pod red. K. Karolczaka i Ł. T. Sroki. Kraków, 2014. T. 9 [Życie codzienne miasta]. S. 244-254.

Realizacja zawodowa kobiet końca XIX – początku ХХ w. na przykładzie społeczeństwa ukraińskiego w Galicji // Przegląd nauk historycznych / Pod red. Z. Anusiaka. Rocznik XIII. Nr. 2. Łodź, 2014. S. 147-161.

Популяризація наукового доробку

Публічна лекція: “Бідні і вагітні у Львові кінця 19 століття" (серія “Гендерні виміри просторів модерності"), 9 грудня 2020

У центрі цієї лекції – жінки-робітниці, зокрема їхня найчисельніша і найбідніша група – домашні служниці, сезонні зарібниці, перекупки, торговки, повії. Зазирнути у їхнє особисте життя дозволяють кримінальні справи, фігурантками яких були ці жінки – це чи не єдині доступні нині джерела, де звучать голоси самих жінок. Довідатися дещо про цю категорію містянок можна почасти з приватного листування господарів домів, в яких вони працювали, з тогочасної преси та публіцистики. То що ж ми знаємо про цю групу жінок у сенсі їхніх гендерно-обумовлених досвідів і стратегій виживання у не дуже гостинному до них міському просторі? Хто були ці жінки, чим (не)особливі були їхні історії? Чим було для цих недавніх селянок тогочасне місто? Що можемо довідатися із судових справ не лише про гендерно-забарвлені злочини, а й про середовища, в яких їх вчиняли, дискутували, карали і виправдовували.