Тимчасові міграції у Євро-Азійському транснаціональному просторі: український контекст
- 30 Травня, 2017
30 травня 2017 р. о 14.00 год., у рамках відкритої Вченої Ради Інституту народознавства НАН України, відбувся щомісячний Методологічний семінар Відділу соціальної антропології на тему: “Тимчасові міграції у Євро-Азійському транснаціональ- ному просторі: український контекст”.
Співробітники Відділу соціальної антропології, учасники української команди міжнародного проекту “Транснаціональна міграція в перехідний період: трансформативні характеристики тимчасової мобільності людей” (ЕURA-NET, 2014-2017, координатор проф. Піркко Пітканен, Університет Тампере, Фінляндія) презентували результати проекту і поділилися власними методологічними та теоретичними здобутками у його українському дослідницькому полі.
Програма презентацій
Ігор Марков. “Сучасні транснаціональні міграції між Азією та Європою: концепція, методологія та результати міжнародного дослідницького проекту EURA-NET”.
Транснаціональні міграції належать до найбільших викликів неоліберальної цивілізації. Вони невпинно руйнують звичні уявлення про спільноти, держави і культури, пропонуючи нові соціальні уклади, принципи формування ідентичностей та кордонів. Національна рамка вивчення сучасних міграцій і притаманні їй категорії соціального аналізу не пояснюють нових феноменів. Тому науковці об’єднуються у міжнародні дослідницькі спільноти, однією з яких став проект EURA-NET. У доповіді представлені результати теоретичних та емпіричних досліджень зовнішніх міграцій, проведених в рамках проекту, в 11 країнах Європи та Азії.
Петро Чорній. “Правові та організаційно-логістичні аспекти міграцій, пов’язаних з Україною”.
У доповіді йшлося про правові та логістичні аспекти транснаціональних міграцій в/до/через Україну, які стосуються налагодження каналів нелегальної міграції та міграційних потоків, роботи прикордонної та міграційної служб України, правової допомоги біженцям та шукачам притулку
Оксана Годованська. “Концепція діаспори Вільяма Сафрана на прикладі в’єтнамської спільноти Одеси”.
У доповіді розглянуто основні тези концепції діаспори Вільяма Сафрана, який переосмислив положення етнічної політики, націоналізму, діаспори, співвідношення політики, мови та релігії, – в контексті формування в’єтнамської спільноти.
Данило Судин. “Поняття дому в наративах мігрантів як основа для розробки індикатора ідентичності і прив’язаності до місця (place attachment)”.
У доповіді запропоновано декілька відмінних трактувань поняття “дім” (як його розуміють та відчувають мігранти) на основі інтерв’ю мігрантів, зібраних в рамках проекту. Класифікація цих трактувань дозволяє вибудувати їх в ієрархію за критерієм прив’язаності до місця, що дозволяє перевести їх в шкалу вимірювання прив’язаності до місця, а відтак – рівня прояву національної / локальної ідентичностей.
Ганна Заремба-Косович. “Динаміка владних відносин між інтерв’юером та респондентом у дослідницькому проекті EURA-NET”.
У доповіді йшлося про питання стосунків дослідника/-ці та досліджуваного індивіда — як владних динамічних відносин, які формуються під впливом гендеру, культурних, мовних особливостей.