Залаштункове повсякдення Академії наук УРСР: інтриги, сварки, скандали, сексоти, арешти та академічна солідарність (1918–1941)
- 25 Жовтня, 2018
25 жовтня 2018 року о 15:00 год. відбувся черговий Методологічний семінар Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України на тему “Залаштункове повсякдення Академії наук УРСР: інтриги, сварки, скандали, сексоти, арешти та академічна солідарність (1918–1941)”.
Доповідачка – Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу історії України 20–30-х років ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Ініціаторка та співкоординаторка проекту “Електронний архів Михайла Грушевського”; учасниця просвітницького проекту “LikБез. Історичний фронт”. Наукові зацікавлення: українська та російська історіографія XX ст., іконографія, грушевськознавство, антропологія академічного життя, електронні інформаційні ресурси.
Профіль доповідачки на сайті Інституту історії України НАН України із зазначенням проектів, стажувань та публікацій: http://resource.history.org.ua/person/0000512
Профіль на Academia.edu: https://nas.academia.edu/OksanaYurkova
У листопаді 2018 р. Національна академія наук України відзначатиме своє сторіччя. На ювілейних святкуваннях традиційно говоритимуть про значні здобутки Академії, віхи її історичного розвитку, видатних вчених та їх наукові досягнення і відкриття. Згадають також про важкі випробування, які випали на долі українських науковців – роки української революції, коли Академію створювали та розпочинали наукову діяльність, репресії, Другу світову тощо. Але очевидно, що за лаштунками пишномовних промов та вітань знову ж таки традиційно залишиться “кухня” академічного життя – академічне повсякдення у всьому його різнобарв’ї. Доповідь, що ґрунтувалася на численних джерелах, якщо не заповнила цю прогалину, то, принаймні, поставила озвучені питання на порядок денний. Антропологія академічного життя без сумніву є полем міждисциплінарним. Для її історіографічного напрямку, наразі ще не дуже розвиненому, є значна джерельна база, яку дослідники потрохи вводять у науковий обіг. Це матеріали діловодної документації (протоколи та стенограми засідань), кореспонденція (як офіційна, так і приватна), документи репресивних органів (зведення, архівно-слідчі справи, справи-формуляри із донесеннями секретних співробітників ГПУ-НКВД тощо), спогади вчених.
Оксана Юркова закцентувала увагу на тому, як вчені організовувались для створення Академії та як підлаштовувались під різні політичні режими, як академіки спілкувались і через що сварились, як інтригували, як “вибивали” гроші та приміщення для установ, де та як жили науковці, як працювали і захищали свої дисертації, зрештою, як та коли радянській владі вдалось приборкати Академію. Не були залишені поза увагою питання академічних сексотів, репресій проти вчених та вияви академічної солідарності.
Детальніше – див. відео з семінару https://www.youtube.com/watch?v=rC_eLej7eXc&t=1s