Трансдисциплінарне бачення людської суб’єктивності (спроба холістично-сенсологічного підходу)

  • 10 Грудня, 2014

10 грудня 2014 р. в Інституті народознавства НАН України відбулося чергове засідання зовнішнього методологічного семінару Відділу соціальної антропології НАН України на тему “Трансдисциплінарне бачення людської суб’єктивності (спроба холістичного-сенсологічного підходу)”. Доповідач – Роман Кісь, етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист, старший науковий співробітник Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, автор книг “Фінал третього Риму (російська месіянська ідея на зламі тисячоліть)” (1998), “Фінал третього Риму (осторонь Азіопи)” (2007), “Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до теорії культурного релятивізму” (Львів: Літопис, 2002), “Глобальне–національне–локальне (соціальна антропологія культурного простору)” (2005), “Як зупинити розукраїнювання України?” (2012).

Методологічний семінар Р. КісяДоповідь Романа Кіся була присвячена конструюванню складнодинамічних конфіґурацій смислів: як потреб та переживань, спроб розуміти та тлумачити світ і себе самого. Виступ був присвячений феноменологічному трактуванню проблеми смислу, з використанням ідей таких філософів, як Едмунд Гуссерль, Моріс Мерло-Понті, Ян Паточка, Емануель Лєвінас та інших. Доповідач розгорнуто пояснив зміст наступних тез своєї філософської концепції. По-перше, Роман Кісь запропонував трактувати смисл як горизонт цінностей та сподівань індивіда. По-друге, смисли не є тотожними символам, хоч і є тісно пов’язаними з культурою. Дослідникам слід говорити про динамічні смислові мережі, де всі смисли є тісно пов’язаними між собою, а не виступають автономними одиницями, як символи. Так само смисли не слід зводити лише до мови. Контексти, в яких індивід отримує символи є як мовними, так і паралінгвальними (інтонації, жести та інші види невербальної активності). По-третє, смисл – це процес, який диференціює/артикулює цілісність потоку переживань індивіда. Відтак, індивід живе не в світі об’єктів, але символів, оскільки об’єкти можуть бути присутніми в життєсвіті індивіда лише тоді, коли вони наділені смислом. Втім, процеси в сучасному світі можна охарактеризувати як еклектизацію смислів, коли порушується цілісність та однорідність смислових мереж.

Відкрив засідання Методологічного семінару директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк. У своєму вступному слові він відзначив роботу Відділу соціальної антропології, який за перший рік свого існування має значні наукові успіхи таздобутки. Акад. Павлюк наголосив на важливій ролі в роботі Відділу старшого наукового співробітника Романа Кіся, який виступає патріархом львівської школи філософської етнології.

Після виступу Романа Кіся відбулося активне обговорення тез його доповіді. Підсумовуючи виступ доповідача, Ігор Марков, модератор семінару, відзначив, три позиції доповіді Романа Кіся. По-перше, фундаментальна сенсологія, якою займається Роман Кісь, є важливим розділом антропології. Зокрема, в ній постулюється, що буття людини можна сприймати виключно через смисли. По-друге, дослідження Романа Кіся стосуються категорії темпоральності, дослідження людини у динамічній перспективі само-здійсненння. По-третє, суб’єкт-об’єктні відносини опосередковуються іншими суб’єктами і з перспективи голі стичного підходу автора, є по-суті, міжсуб’єктними.

Методологічний семінар Р. КісяПрофесор Львівського національного університету ім. Івана Франка Анатолій Карась поставив декілька важливих для розуміння природи та функціонування смислів в повсякденному житті: якими є джерела смислів; чи смислові непорозуміння породжують конфлікти, чи просто сприяють виникненню взаємодій; чи можна вважати свободу волі смислом?

Професор Ігор Держко наголосив на важливості термінологічного розмежування понять “смисл” та “значення”, оскільки часто їх змішування призводить до непорозумінь та непродуктивних дискусій. Професор Олександр Фільц наголосив на труднощах при розмірковуваннях про смисли, адже це категорія, наповнення якої є дуже персональним для індивідів, а тому виведення певних загальників є дуже проблематичним. Він також підтримав думку проф. Держка про необхідність термінологічного розмежування понять “смисл”, “сенс”, “значення”. Нарешті, проф. Карась поставив проблему тотожності чи роздільності категорій «смислу» і «сенсу» на дискусію з Доповідачем. Дискусія проф. Карася з Романом Кісем на цю тему привела до ствердження тотожності цих понять.

Тарас Возняк вказав на необхідність більш активного використання феноменологічного понятійного апарату при вивченні проблеми смислів. Але також наголосив на тому, що суб’єктивна природа смислів у випадку їх дослідження не є проблемою, адже досліднику йдеться про феноменологічну настанову (інтенціональність) індивіда, яка спричинює конституювання смислів. Також в дискусії взяли активну участь працівники Відділу соціальної антропології – Світлана Одинець, Данило Судин, Петро Чорній. Їхні запитання стосувалися окремих аспектів доповіді Романа Кіся: співвіднесення смислів та цінностей, формування індивідуальних смислів та креолізації смислів відповідно.

Було розкрито важливість структуру та ґенезу смислів, їхню роль в соціальному житті та персональному бутті індивіда. Крім того, активна дискусія після виступу Романа Кіся дозволила прояснити спірні питання та озвучити перспективи подальших досліджень.