Між Галичиною і Донбасом: вплив регіональних ідентичностей на український національний проект
- 26 Лютого, 2015
Обговорення регіональних ідентичностей Донбасу та Галичини та їх впливу на сучасну Україну стало темою чергового зовнішнього методологічного семінару Відділу соціальної антропології НАН України. Захід відбувся 26-го лютого 2014 року, в Інституті народознавства, у Львові. Доповідачем виступив Ілля Кононов, доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри філософії та соціології Прикарпатського національного університету Василя Стефаника.
Участь у семінарі взяли також науковці інших академічних осередків, зокрема, Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського регіонального інституту державного управління Академії державного управління при Президентові України, Інституту всесвітньої історії НАН України. Під час доповіді професор Кононов представив результати дослідницького проекту “Життєві світи Сходу і Заходу України”, здійсненого у травні-липні 2014-го року, під його орудою. Вибірка охоплювала респондентів з чотирьох областей: Донецької, Луганської, Івано-Франківської, Львівської.
За результатами дослідження, в самоідентифікаціях мешканців двох прикордонних територій існують суттєві відмінності, що, на думку професора, свідчить про усталену “регіональну ідентичність”. Також, дослідник вважає, що взаємна рецепція мешканцями Галичини і Донбасу формується не на особистому досвіді людей (через особисті контакти, поїздки тощо), а шляхом медійних впливів та політичної пропаганди. Ілля Кононов закцентував увагу на основних теоретичних працях по осмисленню ідентичностей, які стали важливим підґрунтям у його власному дослідженні. Зокрема, на розвідках психолога Олександр Лурія, антрополога Едварда Холла, соціолога Джона Нейсбіта.
Після доповіді розпочалося активне обговорення висновків доповідача, у якому взяли участь Ігор Марков, модератор семінару, кандидат історичних наук, завідувач Відділу соціальної антропології, Олег Яськів, доктор фізико-математичних наук, Олесь Фільц, психоаналітик, Андрій Клімашевський, науковий співробітник Інституту народознавства, мистецтвознавець, Антоніна Колодій, докторка політичних наук, професорка, завідувачка кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Академії державного управління при Президентові України, Рустем Жангожа, філософ, провідний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, Анна Трофімова, аспірантка Відділу соціальної антропології, Роман Кісь, філософ та соціолінгвіст, старший науковий співробітник Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України та інші гості семінару.
Зокрема, доктор Олег Яськів наголосив на тому, що під час вивчення феномену ідентичності мешканців різних регіонів варто враховувати той факт, що Донбас є більш неоднорідним, за складом своєї соціальної структури, ніж Галичина, а тому складнішим об’єктом для аналізу.
Професор Олександр Фільц наголосив, що поняття ідентичності – це, передусім, психологічна категорія. За його власним визначенням, ідентичність варто розглядати як довіру до способу та стилю власного життя разом з очевидністю намірів та дій людини в соціумі. Тобто через поєднання modus vivendi й modus agendi людини.
Професорка Антоніна Колодій висловила сумнів щодо вживання терміну “регіоналізм” у наукових дослідженнях, який має радже політичну, а не соціологічну конотацію. На її думку, для повноцінного дослідження регіональних ідентичностей варто було опитувати не лише мешканців двох прикордонних територій Донбасу та Галичини, а кожної області України.
У дискусії взяв активну участь Роман Кісь. Дослідник наголосив на тому, що ідентичність варто розглядати в соціальній динаміці. Зокрема, через врахування теоретико-методологічних напрацювань представників Чиказької школи, які сконцентрували свою увагу на межовому стані ідентичності осіб, що перебувають на кордоні культурних конкуруючих систем. На думку ученого, потрібно досліджувати причини національно-культурної маргіналізації цілих груп українського суспільства, впливу політичної кон’юнктури. Важливим у майбутніх дослідженнях, на його думку, є комунікативно-дискурсивне визначення ідентичності.
Підсумовуючи, модератор семінару Ігор Марков поставив під сумнів висновок професора Кононова про потребу конструювання національної ідентичності України на основі пошуку раціонального компромісу між галицьким і донбасівським “проектами”. На думку І. Маркова, це має бути “третій” проект модернізації України, заснований на універсальних принципах (антитеза свободи і деспотизму як один з них), які проявилися під час Революції гідності, а також формуються у діяльності волонтерів і добровольців-військових. Ця ідентичність формується у соціодинаміці. Впадає в очі також дискурсивна неоднозначність ряду формулювань, закладених Доповідачем в анкету кількісного опитування. Механічне перенесення “ідентитетів” – формулювань, виокремлених Доповідачем із матеріалів попередньо проведених ним фокус-групових дискусій серед мешканців Галичиниі Донбасу – у питальник анкети для масового опитування, в окремих випадках змішує епістеміологічно відмінні якісні та кількісні методи досліджень і ставить під сумнів емпіричну базу висновків Доповідача.
Підготував Станіслав Федорчук. Світлини Петра Чорнія.