“Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти”: серія лекцій-презентацій Оксани Кісь
- 27 Березня, 2018
Протягом лютого 2018 року відбулася серія публічних лекцій старшої наукової співробітниці відділу соціальної антропології Оксани Кісь на тему “Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти” у поєднанні з презентаціями її однойменної монографії у семи містах України. Лекційний тур відбувся за фінансової підтримки благодійної організації “Фулбрайтівське коло”, яка об’єднує стипендіатів Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта та Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
У 1940-50-х роках десятки тисяч українських жінок було засуджено за політичними звинуваченнями до довготривалих ув’язнень у в’язницях і таборах ГУЛАГу. Однак їхній досвід багаторічного перебування у нелюдських умовах радянських концтаборів досі не був предметом історико-антропологічних досліджень. Вивчення особистих спогадів колишніх невільниць ГУЛАГу у поєднанні з аналізом офіційних документів, статистичних і демографічних даних, дозволяє пізнати різні сторони жіночого повсякдення в умовах неволі. У лекції було розкрито ті прийоми, до яких вдавалися жінки, щоб пристосуватися до вкрай суворих умов життя, щоб врятуватися на межі фізичного та психічного виснаження. Доклідниця висвітлила власне жіночі стратегії виживання та способи збереження ключових соціальних ідентичностей (гендерної, національної, релігійної) в умовах критичного обмеження прав та ресурсів. Деякі гендерно-забарвлені питомо-жіночі знання, навички, уявлення і практики (упорядкування дому, спів, шиття і вишивання, гігієна, відзначення релігійних свят тощо) дозволяли жінкам зберігати зв’язок з традиційною культурою та властиві соціальні норми і цінності, і в такий спосіб протистояти дегуманізуючому впливу табірного режиму. Жіночі спогади про ГУЛАГ віддзеркалюють не лише досвід неймовірних страждань і втрат, але й вибудовують контр-наратив про подолання режиму самим фактом виживання, розкриваючи невидиму жіночу дієздатність у нерівному протистоянні з репресивною системою.
Програма публічних лекцій включала такі міста:
- 6 лютого – Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського та Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.Тімірязєва
- 7 лютого – Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського
- 8 лютого – Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв
- 15 лютого – арт-кафе “Бункермуз”, м.Тернопіль
- 20 лютого – Дніпровська Центральна міська бібліотека, м. Дніпро
- 21 лютого – Запорізький національний університет
- 22 лютого – Єрмілов Центр, Харківський національний університет ім. Каразіна
До організації лекцій активно долучилися викладачі місцевих університетів, які не лише подбали про оптимальне для такого типу події приміщення та необхідне технічне обладнання, але й забезпечили інформаційну підтримку, розповсюдивши анонси лекцій різними доступними способами (через сайти університетів, соціальні мережі, розсилки та оголошення тощо). Завдяки цьому лекції мали змогу відвідати понад 370 осіб, серед яких переважали студент(к)и і аспірант(к)и ВНЗ, викладачі/ки та дослідники/ці, а також активіст(к)и громадських організацій (жіночих, правозахисних, краєзнавчих, культурницьких), представники/ці місцевих засобів масової інформації та зацікавлені городяни. Змістовні запитання та коментарі присутніх засвідчили значне і глибоке зацікавлення малодослідженою темою та високий суспільний запит на знання про найбільш травматичні сторінки історії України ХХ ст. та жіночого історичного досвіду зокрема.
Оксана Кісь висловлює сердечну подяку колегам, які долучилися до підготовки лекцій, а саме: Ользі Коляструк, д.і.н., проф. Вінницького державного педагогічного університету ім. Коцюбинського; Оксані Довгополовій, д.ф.н., проф. та Олександрові Прігаріну, д.і.н., проф. Одеського національного університету ім. Мечнікова; Євгенові Сінкевичу, д.і.н., проф. Чорноморського національного університету ім. Петра Могили (м.Миколаїв); Володимирові Окаринському, к.і.н., доц. Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка; Вадимові Осіну, к.політ.н., доц. Університету митної справи та фінансів (м.Дніпро) та Альбертові Венгеру, к.і.н., доц. Дніпровського національного університету; Володимиру Мільчеву, д.і.н., проф. Та Сергієві Білівненку, к.і.н., доц. Запорізького національного університету; Романові Любавському, к.і.н., доц. та Андрієві Пикалу, магістру історії Харківського національного університету ім. Каразіна.
